Умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника

Законом України «Про виконавче провадження» зокрема статтею 68  передбачений такий порядок стягнення :

1.Стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності  чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.

2. За іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача.

3. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі –підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.   

Старший державний виконавець   В.В. Дячук

Виконавчі документи за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою

            Стаття 17 Закону України "Про виконавче провадження" визначає перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою.

            А саме, виконанню підлягають такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;

8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;

9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Старший державний виконавець Поліщук М.М.

ВИКОНАВЧИЙ ЗБІР

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна божника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з боржника – фізичної особи і в розмірі 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з боржника – юридичної особи.

У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів.

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред’явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

З одного боку, виконавчим збором держава компенсує свої витрати по примусовому виконанню судового рішення. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2001 р. "Про порядок використання коштів, отриманих органами державної влади від надання ними послуг у відповідності з законодавством і їх розмірах" — 50 % виконавчого збору спрямовується на відшкодування витрат по проведенню виконавчих дій. Інші 50 % зараховуються в державний бюджет. Проте варто зазначити, що витрати по виконанню рішення, згідно з ст. 43 Закону України "Про виконавче провадження" і п. 4.15.2 Інструкції про проведення виконавчих дій підлягають стягненню з боржника, про що державний виконавець виносить відповідну постанову.

З іншого боку, виконавчий збір можна розглядати як своєрідну штрафну санкцію за невиконання боржником у добровільному порядку вимог виконавчого документа. Виконавчий збір має фіксоване значення, встановлене Законом "Про виконавче провадження" оформлюється постановою державного виконавця та стягується примусово.

Безумовно, виконавчий збір дисциплінує боржника до виконання. Постанова про стягнення виконавчого збору як виконавчий документ, по суті, носить похідний характер.

Таким чином, виконавчий збір — це вид майнової відповідальності боржника, який не виконав без поважних причин у строк, встановлений державним виконавцем для добровільного виконання вимог виконавчого документа.

Державний виконавець Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції СІНЧУК МАРИНА.

Особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника

        Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
        Стаття 33 цього Закону визначає особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника. А саме, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. 
        У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкриті у кількох органах державної виконавчої служби, об'єднання виконавчих проваджень у зведене здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України. 

          Старший державний виконавець Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ Світлана Заболотна.

ВІДМОВА У ВІДКРИТТІ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі-Закон) діяльність Державної виконавчої служби спрямована на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), яка здійснюється на підставах, у спосіб та в межаха повноважень визначених Законом.

Державний виконавець відповідно до статті 25 Закону приймає до виконання виконавчий документ та відкриває виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення такого документа до виконання, визначений статтею 22 Закону та якщо виконавчий документ відповідає вимогам, передбаченим статтею 18 Закону, і пред’явлений до виконання до відповідного органу державного виконавчої служби.

Однак існують випадки, перелік яких наведено у статті 26 Закону, коли державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, до них відносяться:

1) пропуск встановленого строку пред’явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 Закону;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 Закону;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявність інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.

Про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

У разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 6 частини першої статті 26 Закону (у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 даного Закону, державний виконавець роз’яснює заявнику право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із вимогами статті 18 Закону.

Постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому Законом.

Державний виконавець Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління Заболотна Світлана.

Що робити у випадку насильства в сімї? Поради

Час провадження виконавчих дій

Діяльність Державної виконавчої служби спрямована на примусове виконання рішень суду та інших органів (посадових осіб), яка здійснюється на підставах, у спосіб та в межаха повноважень визначених Закону України "Про виконавче провадження".

Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: одержувати необхідну для проведення виконавчих дій інформацію; проводити перевірку виконання рішень; безперешкодно входити до приміщень, що належать боржникам, накладати арешт на майно боржника та інше.

Вищевказані дії, державний виконавець відповідно до ст. 29 Закону України "Про виконавче провадження" може проводити у робочі дні не раніше шостої години і не пізніше двадцять другої години. Конкретний час проведення виконавчих дій визначається державним виконавцем. Сторони виконавчого провадження мають право пропонувати зручний для них час проведення виконавчих дій.

Проведення виконавчих дій у неробочі та святкові дні, встановлені законодавством, допускається лише у випадках, коли зволікання неможливе або у разі, коли такі дії не можуть бути здійснені в інші дні з вини боржника, на підставі постанови державного виконавця, затверженої начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Проведення виконавчих дій у нічний час допускається лише у випадках, коли невиконання рішення створює загрозу життю чи здоров’ю громадян або якщо виконавчі дії, розпочаті до двадцять другої годити, необхідно продовжити, але обовязково з наступним повідомленням начальника відділу якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, але не пізніше наступного робочого дня після проведення виконавчих дій.

Державний виконавець Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Юрій Наталія.